Середа, 01.05.2024, 05:27
Вітаю Вас, Гість | RSS
Короткі новини
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Форма входу
Головна » Статті » Вільшанці в ДІЯЛЬНІСТІ ОУН І УПА НА ТЕРЕНАХ СУМЩИНИ

У категорії матеріалів: 3
Показано матеріалів: 1-3

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам

Сумська обл, Недригайлівський р-н, с. Вільшана

Історія села тісно пов’язана з історією колективних сільських господарств. Першим колгоспником села був Расенко Євдоким Степанович. В кінці 1929 року на заклик партії більше 258 тисяч передових робітників виїхали на село допомагати будувати нове життя. Губський Федір Пилипович був головою сільськогосподарського кредитно-кооперативного товариства, яке давало грошові кредити селянам для розвитку сільського господарства і постачало їм сільськогосподарські машини та інвентар. Першим трактористом був Абаровський Іван. На території села у 30-х роках ХХ століття існували колгоспи: "Ударник”, "Перемога”, "Новий світ”, ім. Будьонного”. Але голод не обминув село.

Кількість жертв голодомору: 44
Свідки: Книга П. Кардаша „Злочин”
Джерело: Відділ з питань внутрішньої політики Недригайлівської райдержадміністрації

Вільшанці в ДІЯЛЬНІСТІ ОУН І УПА НА ТЕРЕНАХ СУМЩИНИ | Переглядів: 549 | Додав: Вільшана | Дата: 12.12.2011 | Коментарі (0)

Праця архієпископа Філарета (Д.Г.Гумілевського) "Историко-статистическое
описание Харьковской епархии” (1857), яка належить до найкращих зразків історико-
статистичних описів середини XIX ст., цікава не лише з погляду історіографії, але й як
унікальне джерело фактичного матеріалу з історії Слобідської України в цілому та Сумщини
зокрема. Це зумовлено тим, що автор користувався втраченими на сьогодні джерелами,
чимало з яких опублікував, тому посилання та цитати Філарета інколи самі виконують
роль таких свідчень. Філарет відтворив значну кількість документів цілком, інші ж широко
цитував, чим зробив неоціненну послугу своїм наступникам. Особливе зацікавлення
викликає збірка т.зв. зміївського архіву, віднайденого Д.Гумілевським.
Під час написання праці в листі від 29 січня 1851 р. Філарет повідомляв
архієпископу Херсонсько-Таврійському Інокентію про свою роботу з документами
Харківського губернського правління, консисторії, а також зі зміївськими, охтирськими,
богодухівськими, ізюмськими архівами
1
. У м.Зміїв (нині - Харківської обл.) Філарет виявив
найстаріший чугуївський архів XVII ст. з царськими грамотами й кількома
розпорядженнями, що зберігалися при Зміївському повітовому суді. Сам Філарет називав
цю збірку "чугуївським листуванням” місцевих воєвод XVII ст. З огляду на те, що сумські
документосховища майже повністю були знищені пожежами 1840-х років, матеріали
зазначеного архіву, що містили значний пласт інформації з історії Сумського козацького
полку другої половини XVII ст., були безцінними. Тим більше, що, на жаль, до нашого
часу не збереглися й оригінали філаретівських знахідок. Вже у 80-х роках XIX ст. матеріали,
використані архієпископом Філаретом, намагалися виявити представники Харківського
губернського статистичного комітету та Харківського університету. Проте більшість із них
так і не була віднайдена і на початку ХХ ст. вважалася втраченою2
.
У 1912 р. в роботі "История города Харькова за 250 лет его существования”
Д.Багалій повідомляв, що найдавніше джерело "Историко-статистического описання
Харьковской епархии” - Чугуївське воєводське листування XVII ст. - не збереглося цілком,
але його частина випадково потрапила до нього
3
. Нині збережені документи Чугуївського
листування складають окремий фонд Центрального державного історичного архіву в
м.Київ
4
. Проте, за виключенням В.Маслійчука, який досліджував слобідську козацьку
старшину, майже ніхто із сучасних науковців його грунтовно не вивчав
5
.
Філарет не лише ввів до наукового обігу джерельну базу свого дослідження, але
й започаткував опрацювання використаних документів. Автор коментував матеріал,
однак без тієї емоційності та схильності до домислів, що були характерні для праць
романтиків. Більш того, значна частина його коментарів була вилучена тогочасною
цензурою6
. Підставою ж слугувало "занадто прихильне” ставлення автора до українців

На сьогодні бракує праць, які б розкривали реґіональну специфіку українського руху опору та боротьбу з ним німецьких і совєтських спецслужб, особливо в східних областях України. Сама постановка питання про діяльність ОУН і УПА на сході України до останнього часу наштовхувалася на усталений міт про теорію та практику українського націоналізму як типового західноукраїнського явища, особливо коли це стосувалося Сумської області – «колиски совєтсько-партизанського руху».

На сьогодні опубліковано низку документальних праць про український визвольний рух таких істориків, як В. Косик, В. Сергійчук, І. Білас, А. Русначенко. Значною мірою реґіональні особливості українського руху опору з використанням документів його ворогів досліджені в роботах М. Коваля, С. Бутка, О. Яценка, І. Іванченка.



Наше опитування
Мені продовжувати працювати над сайтом, чи він нікому не потрібний?
Всього відповідей: 57
Міні-чат
200
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0